У сучасних реаліях, коли на шляху України до миру та відновлення стоять масштабні виклики, правосуддя відіграє ключову роль у забезпеченні конституційного ладу, захисті прав людини і зміцненні демократичних засад. Про це йшлося у виступі Секретаря Великої Палати Верховного Суду Віталія Уркевича під час міжнародно-практичної конференції «Конституційна демократія і права людини в умовах сучасних викликів і повоєнного відновлення» з нагоди Дня Конституції України.

Від імені Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка Віталій Уркевич передав щирі вітання учасникам заходу та подякував організаторам за порушення дуже актуальної теми. Він наголосив, що сьогодні Україна, відстоюючи свою незалежність, водночас захищає конституційний лад усього європейського простору, що є яскравим свідченням глибокої цінності Основного Закону для суспільства.

Секретар Великої Палати окреслив виклики, з якими стикається судова система в умовах війни: нестача кадрів, загрози безпеці під час повітряних тривог, перебої з електропостачанням і зв’язком, кібератаки. Попри це правосуддя в Україні не зупинилося: лише у 2024 році суди всіх інстанцій розглянули більше як 4,4 млн справ із 5,3 млн, що надійшли та перебували на розгляді. Ці цифри, зауважив доповідач, демонструють довіру суспільства до національного судочинства, зокрема й у сфері захисту конституційних прав.

Віталій Уркевич приділив увагу й ролі Верховного Суду в забезпеченні дії Конституції України. Він зупинився на трьох аспектах: застосуванні конституційних норм у судових рішеннях, зверненнях Верховного Суду з поданнями до Конституційного Суду України та перегляді судових рішень у зв’язку з висновками Конституційного Суду України.

Зокрема, як було зазначено, у практиці Верховного Суду важливе місце займають зразкові адміністративні справи, спрямовані на захист соціальних прав військовослужбовців, пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб. У таких рішеннях послідовно застосовуються норми статей 8, 19, 46, 55 і 58 Конституції України як норми прямої дії, а також правові позиції Конституційного Суду України.

Щодо реалізації повноважень Верховного Суду на подання конституційних звернень доповідач повідомив, що із 47 звернень, що надійшли із судів різних інстанцій протягом 2017–2025 років, Пленум Верховного Суду ухвалив і направив 16 подань до Конституційного Суду України, частина з яких уже стала основою для визнання неконституційними низки норм законодавства.

З приводу перегляду рішень судів після ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність норми Віталій Уркевич звернув увагу на складні питання правозастосування, що виникають у практиці та потребують свого вирішення.

Доповідач також торкнувся проблематики поширення дії рішень Конституційного Суду України «на майбутнє» і акцентував на позиції Венеційської комісії про особливий підхід до осіб, які стали ініціаторами звернення і завдяки яким було досягнуто загального результату для всього суспільства.

На завершення виступу Віталій Уркевич наголосив, що діяльність Верховного Суду спрямована на практичне втілення конституційних принципів у кожному судовому рішенні. У поєднанні з інституційною роллю Конституційного Суду України це створює дієвий механізм утвердження верховенства права і зміцнення демократичного устрою держави.

До обговорення теми долучилася й суддя Великої Палати Верховного Суду Надія Стефанів. Вона запропонувала глибше осмислення поняття «конституційна відбудова», яке варто тлумачити значно ширше, ніж лише як оновлення конституційних норм.

«Конституційна відбудова для мене – це не лише зміни до Конституції. Це про ширший процес, про адаптацію всього конституційного простору України до нових умов війни та європейської інтеграції, – зазначила суддя.  – Ми маємо знайти спосіб поєднати, здавалося б, непоєднуване: воєнний стан і рух до ЄС, обмеження прав і прагнення до їх розширення. Це складно, але це можливо».

Надія Стефанів зауважила, що відбудова повинна охоплювати переосмислення конституційних норм з урахуванням реалій, у яких опинилася держава, і стандартів європейського права. Ідеться не тільки про технічну зміну норм, а й про забезпечення того, щоб ідеї верховенства права та прав людини були не деклараціями, а стали реальними й дієвими навіть у найскладніших обставинах.

Захід організовано за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України в рамках спільного проєкту з Конституційним Судом України.

Фото надали організатори.

Верховний Суд